Лазарит - Симона Вилар (2013)

Усмішка вмить зникла з вуст сарацина. Він рвучко підвівся і почав ходити під навісом сюди-туди, а потім, насилу тамуючи гнів, заявив, що назаряни, мабуть, остаточно з’їхали з глузду, якщо дозволяють жінкам диктувати такі умови. О, в правовірних усе інакше! Жінки тішать око вдень, а плоть – уночі. А їхні повелителі платять коханим повагою та любов’ю за насолоди.

– Але ж ваші жінки не мають права й слово мовити без дозволу чоловіка, – зауважила Джоанна. – До них ніхто не дослухається!

– Даремно ви так думаєте, благородна пані. – Малік, опанувавши себе, знову опустився на подушки. – Скажімо, наш благородний султан Салах ад-Дін після того, як узяв Дамаск, одружився з удовою правителя Ну рад-Діна – Ісмет ад-Дін Хатун, мовою франків це ім’я означає «пані чистоти у вірі». Попри те, що жінка була значно старша за Саладіна, він любив і поважав її, щодня писав їй листи й радився щодо правління. Але кілька років тому Ісмет ад-Дін Хатун померла. Спершу султанова свита навіть не наважувалася повідомити Мечу ісламу про цю жорстоку втрату. Коли ж звістка дійшла до його вух, султан у відчаї розірвав на собі одяг, а його скорботні волання схожі були на ревіння пораненого лева.

– Але ж у султана ще є жінки, – обережно поцікавилась Джоанна.

– Так, однак іншої такої, як мудра Ісмет ад-Дін Хатун, нема і не буде. Нині султан одружений зі знатною єгиптянкою, яка народила йому шістнадцятьох дітей, а другою його дружиною стала прекрасна дочка одного з найближчих радників – Дженаха. Пророк заповідав – нехай стократ буде благословенне ім’я його! – правовірний може взяти за дружин чотирьох жінок, але може утримувати й кількох наложниць – стільки, скільки потрібно залежно від його становища і достатку. Адже жінки слабкі та весь час потребують захисту та турботи.

Коли Малік замовк, у Джоанни раптом промайнув здогад: цього вельможу послав сам Саладін, щоб вивідати все про ту, котру він би хотів отримати як одну із дружин. Але ж Іванна – християнська принцеса! Вона ніколи не погодиться на шлюб із невірним! Невже Річард… О, Боже! Адже саме Річард так наполягав, щоб сестра здійснювала ці прогулянки верхи, знаючи, з ким їй доведеться зустрітися!..

Помітивши її розгубленість, емір знову запропонував зіграти партію в шахи, бо ця гра, хоч коли б ти за неї взявся, вгамовує пристрасті й відточує розум, мов мантачка лезо. Проте цього разу Джоанна відмовилася, вказавши на те, що її гостини у благородного еміра стали значно тривалішими, ніж вона планувала, і їй уже час повертатися в Акру.

Як і напередодні, Малік її не затримував, але й не приховував засмучення, почувши, що жінка навряд чи зможе відвідати його завтра. Джоанна не могла більше ризикувати, видаючи себе за сестру короля. Та емір наполягав і, врешті-решт, заявив: він чекатиме на неї в умовленому місці під скелею ще два дні, молячи Всевишнього, щоб вона приїхала. Якщо ж цього не станеться… На превеликий жаль, справи та обов’язки змусять його вирушити в Назарет.

Джоанна вже готова була піти, але від останніх слів еміра вона завмерла. Серце прискорено забилося. Назарет! Місто, де жила Діва Марія зі своїм святим вінчаним чоловіком Йосипом, де їй було послано благу вість про народження Ісуса, де минуло дитинство та юність Спасителя! Саме там він відкрився людям і звідти ж його вигнали юдеї, не повіривши, що перед ними – месія!

Це місце було священним для кожного християнина, й Джоанні раптом спало на думку, що сама вона, прибувши в Палестину, так і не прихилила колін у жодної зі святинь, освячених присутністю Сина Божого! Кожен у стані хрестоносців мріяв про той час, коли нога його ступить на землю Єрусалима та Віфлеєма, але коли це станеться? Упертість сарацинів не дає доступу до святих місць, однак ось перед нею стоїть невірний, котрий за якихось три дні вже буде там, де мріє побувати кожен істинно віруючий християнин.